Тільки офіційно, щодня в Україні заради хутра вбивають майже дві тисячі тварин. В середньому, для однієї шуби вбивають до 250 шиншил, 100 кроликів, 90 соболів, 60 куниць, 45 норок, 18 лисиць та собак, чи 4 вовки. Значну більшість тварин для хутряного одягу вирощують на хутрових фермах. Та, на жаль, дивлячись на шубу у вітринах бутиків чи на сторінках журналів, неможливо побачити як тварину били струмом чи отруювали поки її серце не зупинилось. То ж яка справжня ціна шуби? Активісти кампанії Вільний від хутра ритейл зібрали десятку фактів про хутрові ферми, щоб краще зрозуміти, що приховано за парканами хутрових виробництв.
Факт №1 Негуманний забій
Аби не пошкодити хутро, тварин вбивають за допомогою газифікації або биття струмом. Металеві стержні просовують у ротову порожнину та анальний отвір тваринам, зачасто лисицям або єнотоподібним собакам. Хутровим звірям випікають електричним струмом статеві органи. Цей метод не завжди вбиває насмерть, тож часом шкіру здирають зі ще живих тварин. Нью-Йорк — єдиний штат, у якому цей нелюдський спосіб забою є незаконним. Інший спосіб — ін’єкції, під впливом яких, тварина не може поворухнутися, але продовжує все бачити, чути й відчувати. Вона гине в муках, задихаючись протягом кількох десятків хвилин, після чого відбувається зупинка серця.
Факт №2 Багато тварин навіть не доживають до забою
Інфіковані відкриті рани, відсутні кінцівки від укусів сусідів по клітці, очні інфекції, деформовані ноги та морди — лише частина наслідків умов утримання звірів. Часто тварини просто сходять з розуму від того, що їх тримають у клітках, їх інстинкти та елементарні потреби у русі не задовольняються. Звідси випливає канібалізм, нанесення каліцтва самим собі та інші поведінкові відхилення від психологічних розладів. Таким чином гине велика кількість тварин, яких не вписують у статистику.
Факт №3 Відсутність ветеринарної допомоги хворим тваринам
На території ферми мають знаходитись так звані павільйони для ветеринарної допомоги хворим тваринам. Та з досвіду розслідувань на хутрових фермах відомо, що звірі не отримують належної допомоги. Їх рани можуть обробити антисептичним порошком, який осипається вже за кілька хвилин після його нанесення. Імовірніше, таких тварин чекає смерть без лікування в агонії.
Факт №4 За жорстоке поводження з тваринами на хутрових фермах не карають
У Китаї немає жодних покарань для людей, що знущаються з тварин на хутрових фермах. Важливо зазначити, що ця країна є найбільшим експортером хутра у світі. Проте, навряд чи в нашій країні когось покарали за жорстоке поводження з тварин в інтенсивному виробництві, адже у нас знімають звинувачення навіть з живодерів, які жорстоко вбивають домашніх тварин, не кажучи вже про фермерських.
Факт №5 Шуби роблять також з котів та собак
Котів та собак б’ють, підвішують, та іноді, навіть заживо здирають з них шкіру для отримання хутра. Їхнє хутро видають за хутро інших тварин, оскільки в багатьох країнах, споживачі не хочуть знати, з кого зроблена їхня шуба. Така практика звична для згаданого вище Китаю.
Факт №6 Більшість тварин, що вирощуються в Україні заради хутра — норки
Понад 98% хутрових тварин, які утримуються на всіх хутрових фермах в Україні — норки. Вони жодного разу за життя не торкаються лапами землі, живуть всього 6-7 місяців замість 6-7 років. У природі норки ведуть нічний спосіб життя, полюють на жаб, дрібних гризунів, ящірок і рибу. Добре плавають і пірнають. Лігво облаштовують біля води, у норі або в іншому укритті.
Факт №7 Новонароджених малят забирають від мами
Неймовірними стражданнями для звірів є відлучення потомства від родини. Проте, це звичайна практика, яку працівники хутрових ферм виконують кожного дня. Матері захищають своїх дітей, через що часто піддаються насиллю з боку роздратованих працівників.
Факт №8 Для збільшення кількості хутра тварин перегодовують
Щоб збільшити прибуток з однієї особини, фермери вдаються до загодовування тварин їжею, що насичена великою кількістю жирів. Таким чином площа шкіри збільшується, так само як і кількість хутра. На одній з фінських ферм активісти відзняли фото лисиць і песців, яких вирощують для виготовлення хутра, навмисно перегодовуючи їх до ожиріння. Вага тварин в чотири-п’ять разів перевищувала норму, через що вони ледь могли пересуватися в клітці. У дикій природі сріблясті лисиці важать близько 3,5 кг, тоді як одна з лисиць, що на кадрах важила понад 19 кг.
Факт №9 Натуральне хутро шкодить довкіллю більше ніж штучне
Часто побутують думки, що натуральне хутро екологічніше за штучне. Проте це не так. Хутрові ферми своєю діяльністю буквально знищують екологію. У природі шкура загиблої тварини розкладається досить швидко, тому для збереження хутра при виготовленні одягу використовуються токсичні речовини: формалін, формальдегід, похідні кам’яновугільної смоли, масла і фарби на основі ціаніду та каустик. Алергія, мігрень, інфекції дихальних шляхів, проблеми із серцево-судинною системою, онкологія — такий букет не рідкість серед людей, що проживають в радіусі 10 кілометрів від хутрової ферми. Більш того, забруднення можуть навіть викликати лейкемію та інші форми раку у людини. Хутрова промисловість надзвичайно токсична, ферми забруднюють повітря, воду і ґрунти. Згідно з дослідженнями Національної академії аграрних наук України, хутрові ферми продукують безліч відходів, які знижують родючість ґрунту і забруднюють ґрунти шкідливими речовинами. Найпоширеніший спосіб утилізації трупів — спалювання, під час якого виділяється чадний газ, хлоридна кислота та оксиди азоту. Значна шкода завдається воді, яка забруднюється канцерогенами та аміаком. Ні пити воду поруч з такими фермами, ні ловити в ній рибу не можна. Також через азот та фосфор відбувається масовий мор риби. “Через порушення технології утримання тварин і зберігання відходів (гною, посліду, рідких виділень) азот, фосфор і інші поживні речовини потрапляють в поверхневі води, забруднюють їх і завдають шкоди водно-болотним угіддям і прибережним екосистемам. Виникає такий загальновідомий процес, як евтрофікація водойми, тобто збагачення водойми біогенними елементами”, — йдеться в дослідженнях НААН.
Факт №10 Хутрові ферми — розсадники вірусу
Через Covid-19 значна кількість ферм у світі припиняє своє існування, оскільки тварини є не тільки переносниками вірусу, але й резервуарами для його мутацій. При цьому сотні тисяч тварин просто вбивають і закопують, щоб зупинити пандемію. Ще до пандемії у 14 європейських країнах вже була дійсна заборона хутрових ферм, інші члени ЄС мали обмеження у виробництві. Щодо України, то у нас немає жодних законів, що захищали б права тварин на хутрових фермах. Наразі у ВРУ зареєстрований законопроєкт 2360, проте об’єктивно, шанси у нього не великі. Попри гучні промови деяких політиків, антихутровий законопроєкт ще ні разу не був на голосуванні. За висновками комітетів проєкт просять відхилити під різними приводами.
Це лише невелика частина фактів про хутрові ферми. Цей список можна було б продовжувати й далі.
Проте, надія на краще майбутнє для хутрових тварин є! Хутро по трохи виходить з моди навіть в наших широтах. У цивілізованих країнах його виробництво заборонене, а носити його давно моветон. Адже багато всесвітньо відомих брендів (понад 1500) вже відмовились від цього жорстокого матеріалу у своїх колекціях. Серед яких Louis Vuitton, Balenciaga, Bottega, Calvin Klein, Stella McCartney, Ralph Lauren, Vivienne Westwood, Tommy Hilfiger, Versace, Burberry, Gucci, Prada та інші. Адже, справжня ціна хутра вимірюється не у гривнях чи євро, а у життях невинних тварин — розумних і, так само як і ми з вами, соціальних істот. Ці звірі заслуговують на природнє для них життя й у наших з вами руках припинити їх страждання.
Не купуйте одяг з натуральним хутром!
Авторка статті: Яна Білоус, представниця кампанії Вільний від хутра ритейл від ГО “Відкриті клітки Україна”