Війна в Україні показала вразливість світової системи сільського господарства.
Під час нападу росії на Україну деякі трагедії були помітні відразу – втрата життів, суспільства, культури та радості. Інші ж трагедії стали помітними лише згодом та вразили своїм глобальним масштабом. Попри те, що ці проблеми існували й раніше, знадобилася повномасштабна війна, аби усвідомити їхню важливість для всього світу.
Вчені й правозахисники вже довгий час закликають споживачів, компанії та уряди прискорити перехід суспільства на рослинне харчування. Це сприятиме покращенню здоров’я людей, захисту планети та підтримки добробуту тварин. Проте тільки широкомасштабне вторгнення в Україну змогло продемонструвати вразливість аграрної системи та її нездатність забезпечити людей їжею.
Окрім руйнувань, що зазнали українські ферми, а отже і тваринництво в Україні загалом, через ескалацію конфлікту велика кількість країн світу не має доступу до життєво необхідних продуктів, таких як пшениця чи кукурудза, які раніше експортувалися з України та росії. Навіть Всесвітня продовольча програма (The United Nations World Food Programme) попередила, що 2022 може стати «роком катастрофічного голоду», адже 44 мільйонам людей в 38 країнах загрожуватиме нестача їжі.
Попри те, що війна вважається аномальним станом для підтримання ефективної світової системи харчування, це не анулює основну проблему сільськогосподарського сектору. Теперішня система харчування виробляє достатньо продуктів для забезпечення їжею понад 10 млрд людей (на цей момент населення планети складає близько 7,9 млрд). Проте світовий голод однаково є важливим питанням, адже більшість із цих вирощених круп розрахована для тварин, а не людей.
Компанії-виробники м’яса відіграють свою роль у системі харчування, проте варто зазначити, що близько 61% кукурудзи та 20% світової пшениці у 2016-2018 роках було витрачено на тваринництво. Ба більше, близько 80% світової сої використовується фермерами для годування худоби. Лише у США більш ніж половина зерна йде на годування тварин (рогата худоба по всьому світу споживає таку кількість їжі, калорійності якої вистачило б для 8,7 млрд осіб, що більше ніж населення Землі) замість людей.
«Нам необхідна значна зміна у глобальній системі харчування – зміна, в якій пріоритетним стане виробництво рослинної їжі для людей, а не тварин» – каже Александра Хостетер, директорка з розвитку та партнерських стосунках природоохоронної організації Big Life Foundation та волонтеркою організації Sierra Club
Відповідно до підрахунків Програми ООН з навколишнього середовища (The United Nations Environment Programme), крупи, витрачені на фермерство та тваринне виробництво, могли б прогодувати ще 3,5 млрд людей. Це фактично питання життя та смерті для багатьох країн світу, особливо у цей час. М’ясні продукти забезпечують близько 17-30 кілокалорій на кожні 100 спожитих худобою, що лише підкреслює неефективність їхнього виробництва. Крім того, виробництво м’ясних продуктів найімовірніше призводитиме до їхнього більшого споживання у високорозвинених країнах, як США чи Австралія, поки люди в більш вразливих куточках світу потерпатимуть від голоду.
Необхідні суттєві зміни у світовій системі харчування, які матимуть за пріоритет виробництво рослинних продуктів для людей, а не тварин. Також необхідно працювати над зміною у споживацьких звичках, заохочуючи людей надавати перевагу продуктам рослинного походження, аніж тваринного. Таким чином харчове виробництво зможе не лише забезпечити людей достатньою кількістю їжі, а й також захистити нас від загостреної загрози змін клімату.
Можливо трагедія, що сталася через війну в Україні, допоможе людству почати рухатися у правильному напрямку, аби уникнути більших втрат?
Переклад та адаптація: Аліна Тимошенко, представниця кампанії UA Plant-Based