Відкриття у Львові океанаріуму викликало бурхливі обговорення доречності таких розваг. З першого погляду, акваріуми з морськими жителями виглядають зовсім не жорстоко, а навіть красиво, романтично, подекуди казково. Нас манить світ океанічних глибин і можливість «зазирнути у шпаринку» і дізнатись, які ж вони — жителі морів. Така розвага здається такою невинною та спокусливою. Залаштунки ж цього бізнесу, як і інших подібних розваг: цирків, зоопарків, дельфінаріїв, — далеко не таке прекрасне і красиве, як рекламні постери океанаріумів. 

Так що ж з ними не так?

Почнемо з походження тварин. 98% видів морських жителів не розмножуються в неволі. Це означає, що переважна більшість риб, які водяться в акваріумах з солоною водою, були виловлені з природного середовища. Гаваї, Фіджі, Індонезія, Кенія, Філіппіни… 90% риб в американських солоних акваріумах зловлені у вільних водах з коралових рифів. В Україні подібної статистики немає з очевидних причин.

Як же їх ловлять і що ж тут такого страшного?

Зазвичай, за допомогою ціаніду. Його «розприскують» на рибок, аби оглушили їх таким чином і зловити. Звісно ж, отруює ціанід не лише жертв любителів солоних акваріумів і легкої (і, до речі, нелегальної) наживи, а й навколишні корали й взагалі все живе поруч. Вилов однієї живої рибки вбиває трохи менше квадратного метра коралів. Жахлива новина, зважаючи на те, якими важливими є корали для екосистеми океанів, а екосистема океанів — для життя загалом. Та й рибкам приходиться непереливки. Вони задихаються, втрачають рівновагу, дихальна система колапсує. Інколи доза ціаніду завелика і вони одразу помирають. Інколи помирають під час транспортування. Кожен посередник у ланці від, наприклад, Фіджі до Львова, зацікавлений передати товар далі якнайшвидше, адже ця рибка потрібна тільки жива, а здохнути вона може у будь-який момент перевезення. 

Навряд чи шанувальники риб так уявляють минуле своїх домашніх улюбленців. Граючи на симпатіях широкої публіки, продавці екзотичних рибок і власники океанаріумів заробляють чималі гроші, тож стараються вберегти своїх клієнтів від сумної й зовсім не зручної правди. 

У своєму відео National Geographic показують, як саме транспортують живих риб. Запаковані в малесенькі пластикові пакети, що складають у пінопластову коробку, риб перевозяться як товар. Автори матеріалу зізнаються, що і самі раніше не приділяли достатньо уваги торгівлі живими рибами. Так само як, і багато інших організацій та урядів. Через це ми знаємо небагато про обсяги торгівлі й втрати для навколишнього середовища, адже навіть цих даних достатньо, аби бити на сполох. 

Не лише екологи та зоозахисники вбачають небезпеку для коралів у вилові тропічних рибок. Одну з кримінальних справ відкрили, коли саме рибалка прийшов у поліцію і сказав, що хоче зробити заяву. Рибалка цей — висушений морськими вітрами стариган, натрапив на мертвий кораловий риф. Колись сповнений життя, він зараз нагадував поверхню місяця. Раптом чоловік зрозумів, що він теж причетний до смерті рифу, як і всі інші браконьєри. Уся історія подальшого розслідування — це клубок з корупції, браконьєрства, жадоби, контрабанди. Основна мета, звісно — нажива. Товаром виступали й самі живі корали, і морські тварини — від мініатюрних рибок до акул і рептилій. В результаті багато хто отримав немаленькі тюремні терміни.

У рибок, яких промислово розводять у неволі, справи не краще. У Форт-Лодердейлі зоозахисники щотижня влаштовують акції протесту на місці, де Сіквест, мережа інтерактивних акваріумів, які, зазвичай розміщуються у містах, намагається побудувати новий акваріум у торговому центрі. Вони звертаються до місцевої влади з проханням не допустити будівництва.

«Вони спочатку будують, а згодом просять дозволи», — обурюється Ана Кампос, місцева слідча та захисниця прав тварин. «Їхні акваріуми брудні й переповнені. У Портленді працівник веде «журнал смерті» сотень загиблих тварин». Попри таку славу, все нові й нові солоні акваріуми відкривались. Справа ще розслідується, та детективи та зоозахисники знаходять все більше важелів впливу на Сіквест, що не може не тішити біологів. «Чорт забирай, так приємно бачити, як деякі з цих хлопців потрапляють у біду», — коментує Тернер Джефф з Асоціації морського життя Флориди. 

Власники комерційних океанаріумів та акваріумів опонують зоозахисникам, розповідаючи про освітню роль акваріумів. Та Фаб’єн Кусто, відомий океанограф, внук легендарного Жака Іва Кусто, пояснює, що етичність акваріумів — складне питання. Бо, теоретично, етичний акваріум має відтворювати всю екосистему, що дорого і складно. І, звісно, неможливо зробити в торговому центрі чи колишньому кінотеатрі в центрі міста. «Ідеальний акваріум з ідеальною екосистемою — це наша планета Земля, яку правильніше було б назвати планета Океан», — жартує Кусто.

Чи є альтернатива?

Так! Власне, Жак Ів Кусто керував у Парижі Parc Océanique Cousteau, таким собі розважальним парком, у якому можна познайомитись з океаном, і у якому не було жодної рибки. 3D океанаріум, у якому можна роздивитись китів і дельфінів діяв у Нью-Йорку. Без кожної тварини у неволі, звісно. Цей океанаріум без жорстокості так вразив саудівського принца Халеда бен Альваліда, що той вирішив інвестувати у будівництво нових океанаріумів такого типу. Врешті решт, є снорклінг та дайвінг, і заради цих розваг не обов’язково їхати у тропічні країни. Спостереження за чорноморською фауною наживо буде більш повчальним і захопливим, ніж відвідини виставки риб не у своєму середовищі, і навіть не на своєму континенті.

Звісно, вибір завжди за клієнтом. Океанічні жителі сподіваються, він буде відповідальним.

Авторка статті: Олена Баран, активістка ГО «Відкриті клітки Україна»