Unsplash

Статтю з такою назвою опублікували The Guardian на початку року. І все це через посилення риболовлі, починаючи з 1970-х рр. Саме це знизило популяцію акул і скатів в океанах.

За останні 50 років глобальна популяція акул і скатів впала більш ніж на 70% — таку заяву нещодавно вперше зробили дослідники. Через такі величезні безперервні втрати багато видів на межі вимирання.
Через значне збільшення риболовлі з 1970 року велика кількість акул і скатів в океанах загинула, і такі поширені види, як акули-молоти, зараз під загрозою знищення. З усіх понад 30 видів океанічних акул половина тепер занесена Міжнародним союзом охорони природи до списку видів, що перебувають під загрозою зникнення. Гігантський скат манта також знаходиться під загрозою зникнення.
«Падіння чисельності морських жителів не припиняється, що є проблемою, — говорить Натан Пакуро, дослідник з Університету Саймона Фрейзера в Канаді, який був провідним автором дослідження, опублікованого в журналі Nature. — Усе в океанах дуже вичерпано. Нам потрібно вжити активних заходів для запобігання повного колапсу, це повинно стати сигналом тривоги для політиків».
Використовуючи низку попередніх досліджень та дані про вилов, дослідники склали перший глобальний перепис видів акул та скатів, встановивши, що загальний спад сягає 71%. Втрати можуть бути ще більшим, адже недостатньо даних, щоб прослідкувати тенденції у змінах популяції від 1950-х років, коли розпочався сплеск масової промислової риболовлі.
Хоча акули та скати стають жертвами нападів кораблів, буріння нафти та газу та, дедалі більше, кліматичної кризи, дослідники заявили, що надмірний вилов є головною причиною спаду. Раніше було підраховано, що люди щорічно вбивають 100 мільйонів акул, перевантажуючи їх повільну репродуктивну здатність відновити чисельність.
Акул часто стають жертвами рибалок, які використовують сітки для лову інших морських істот. А також їх виловлюють для приготування супу з акулячих плавників. Акулам відрубують плавники, а потім їх безпомічні тіла викидують назад в океан.
«Постійні спади популяції показують, що ми не захищаємо життєво важливу частину наших океанічних екосистем від надмірного вилову, і це призведе до подальшого зниження “здоров’я” океану, поки ми з цим щось не зробимо», — зазначила докторка Кассандра Рігбі, біологиня університету Джеймса Кука в Австралії та співавторка дослідження.
Дослідження підкреслює якість управління рибальством у всьому світі. Різке зниження чисельності акул і скатів в Атлантичному океані почало дещо стабілізуватися після 2000 року на тлі заходів з охорони. Тоді ж темпи втрат також сповільнилися в і Тихому океані. Але в Індійському океані чисельність акул і скатів постійно падала з 1970 року, і, за оцінками, у цей час загальна чисельність популяції там знизилася на 84%.
Багато видів акул мігруючі і їх захист вимагає співпраці різних країн, тоді як велика частина шкідливої риболовлі відбувається у відкритому морі, яке в основному не регулюється. Попередні міжнародні зусилля, спрямовані на зменшення втрат, мали незначний вплив, хоча цього року на віртуальному саміті про океани та клімат, у якому взяв участь Джон Керрі, новий посол з питань клімату США, підняв питання надмірного вилову.
«Уряди всіх країн повинні запровадити ”науково обгрунтовані обмеження вилову” на внутрішній та регіональній основі, щоб забезпечити існування акул, які виконують свою критично важливу роль хижаків у морських екосистемах», — говорить Рігбі. Марая Пфлегер, морська вчена, додала, що країни повинні заборонити продаж і торгівлю плавниками акул. Група дослідників з охорони океану наполягає на тому, щоб США прийняли таку заборону. Канада прийняла її у 2019 році.
«Висновки цього документу жахають, але зрештою не настільки дивують, — сказала Пфлегер. — Ми давно знали, що багато видів акул і скатів не витримують надмірного тиску комерційної риболовлі».

Інтенсивне виробництво лосося, окрім шкоди для навколишнього середовища та жахливих умов утримання (відео про утримання лосося на фермі можна переглянути тут), також є загрозою для акул та скатів. Адже 20% дикої виловленої риби використовують як корм для вирощеної на фермах риби. Риба для корму виловлюється біля берегів Західної Африки, Південної Америки та Азії, знищуючи екосистеми та відбираючи джерело їжі та доходу в уразливих спільнот. Для годування одного фермерського лосося протягом життя, потрібно 350 диких риб, а всього лише Шотландський лосось споживає більше риби, ніж все населення Великобританії. Такі цифри вражають і дають розуміння того, наскільки швидко людство знищує світовий океан, без якого у нашої планети не буде шансів.

Переклад та адаптація: Ніна Новосельська, представниця ГО «Відкриті клітки Україна»