Кліткове фермерство є найбільш поширеним способом утримання курей-несучок на виробництві. Цей вид фермерства дозволяє утримання найбільшої кількості курей на метр квадратний. Процес виробництва здійснюється в закритому середовищі та є найбільш автоматизованим з усіх систем. Практично кожний аспект виробництва є механізованим: від прибирання відходів до забезпечення тварин кормом та транспортування яєць в відділ пакування. Такі клітки ще називають “батарейними”.

Чому кліткове утримання є найжорстокішим з-поміж інших:

  • Кури розглядаються як інструмент, єдиною метою фермерства є експлуатація – основним завданням фермера є отримання найбільшої кількості яєць з найменшими витратами.
  • Кури-несучки на фермах живуть до півтора року. Через зниження рівня продуктивності їх вбивають. В природніх умовах ці птахи можуть жити до 10-ти разів довше.
  • Високий рівень смертності. Системи кліток порівняно з іншими способами розмноження характеризуються високим рівнем передчасної смертності. Середній показник рівня смертності може досягати близько 9% всіх вирощених курей.
  • Відразу після вилуплення курчат сортують за ознаками статі. Півнів вбивають відразу після вилуплення оскільки вони не підходять для виготовлення яєць.
  • Клітки в яких утримуються кури є переповненими. На одну особину розраховано місце розміром 27×27см.
  • Тварин утримують групами по 20-30 у кожній, де вони змушені ділити малу площу.
  • Кури-несучки не можуть поводитися природним способом – мати доступ до свіжого повітря, клювати траву, шкребти ґрунт, літати, купатись у піску.
  • Обмеження цих природних потреб викликає стрес та нудьгу, що в майбутньому призводить до розладів поведінки.
Тиснява в клітках
  • Птиці можуть викльовувати пір’я інших курей в пошуку їжі. Відсутність можливості рухатися та годівля курей комбікормами перешкоджає природній поведінці, тому вони можуть нападати на інших птахів. Інколи через втрату пір’я кури можуть бути повністю голими.
  • Акти канібалізму. Чистка пір’я у багатьох перетворюється на поїдання пір’я, яєць, кури можуть завдавати шкоду собі та їх сусідам. Найчастіше вони атакують інших особин в область голови та клоаку.
  • Обрізка кінчика дзьоба у курей робиться для того, щоб вони не могли поранитися. Таку обрізку можна робити курчатам, які ще не досягли 9 днів життя. Таке каліцтво зазвичай здійснюється з використанням високих температур. Це не впливає на продуктивність, проте викликає сильний біль, хронічні захворювання та інші порушення.
  • Переломи кісток. Постійне висиджування яєць та відсутність руху викликає дефіцит кальцію, що призводить до остеопорозу. Це захворювання супроводжується гострим хронічним болем кісток та переломом хребців, що призводить до паралічу.
  • Дослідження проведене організацією «Відкриті клітки» (Польща) виявило, що, незважаючи на обов’язок вилучення мертвої птиці, фермери залишають їх тіла в клітках протягом декількох днів.
  • Бактеріальний артрит, який з’являється між 35- тим та 45 -тим тижнями життя. Невідповідна гігієна та невідповідно обладнані сідала та гнізда призводять до набряку гомілковостопного суглоба, ніг та кігтів. Через значний набряк птиця не може сидіти та страждає сильним болем.
  • Через перебування в тісних клітках їх кіль (частина грудини) деформується.
  • Перевезення курчат викликає стрес і загрожує їх життю.
  • Курчата збираються та перевозяться протягом 1-3 днів від моменту вилуплення. Таким чином материнські потреби курей-несучок не можуть бути задоволеними.
  • Курка може знести близько 200-300 яєць та через півтора роки вона стає непотрібною через зниження продуктивності. Устаткування очищується, а курей перевозять в відділи переробки, де їх підвішують та вбивають. Під час такого транспортування вони страждають через численні переломи кісток, основною причиною яких є дефіцит кальцію.
Птахи помирають від виснаження
  • Через відсутність подразників та нудьгу птиця може демонструвати повторювальну поведінку, що є ознакою ментального розладу.
  • Епідеміологічна загроза. Фермерство є основним джерелом інфекційних захворювань, які несуть загрозу як для тварин, так і для людей. Група експертів організації Об’єднаних націй зазначила, що виробництво, де велика кількість тварин утримується в малих приміщеннях є однією з основних причин поширення курячого грипу.
  • Повітря в виробничих цехах забруднене аміаком та пилом.
  • Кури страждають від грибкових, бактеріальних та паразитарних захворювань, наприклад, пташиних вошей та кліщів. Умови їх утримання лише сприяють поширенню паразитів, оскільки вони є пристосованими до чистки кліток та можуть жити за межами тіла господаря.

Наразі тенденції відмови від продукції, що була виготовлена методом утримання в клітках “батареях”, в українському суспільстві та серед рітейлерів, виробників продуктів споживання, дуже низька. Міжнародна готельна група Marriott (A-loft) та кампанія Данон зобов’язалися відмовитися від яєць від курей, що утримуються у клітках, до 2025 року. В той же час, міжнародний ритейлер Ашан не робить заяву про статус cage free в Україні, але підтримує аналогічну ініціативу у Польші, Іспанії, Італії та Франції.