Альтруїстична поведінка – частина людської натури. Ми отримуємо неподільне задоволення, коли допомагаємо іншим. Благодійні пожертвування, так само як і грошова винагорода, активують ті ж ділянки мозку, що відповідають за задоволення від їжі чи сексу. Тобто коли ми віддаємо щось, ми так само насолоджуємось, як і коли отримуємо.
А коли ми ставимо інтереси інших вище за свої й витрачаємо час і ресурси на благо інших, то задіюються ділянки, пов’язані з соціальною прихильністю та соціальними зв’язками. Не дивно, що так багато людей займаються доброчинністю.
Люди у всьому світі отримують щире задоволення, коли підгодовують бездомне кошеня, жертвують гроші благодійним фондам чи прибирають місцевий парк. Проте, отримане задоволення, на жаль, ніяк не корелюється з ефективністю допомоги.
Тому так багато людей займаються якимось видом благодійності, але так мало хто в світі витрачає час на пошуки ефективного фонду чи громадської організації. Всі ці дослідження, порівняння, підрахунки — нудно, складно і не задіює ніяких ділянок мозку, відповідальних за задоволення.
Якщо ж присвятити трохи часу на пошуки застосування своїх коштів чи часу, можна не просто отримати сатисфакцію, але і по-справжньому вплинути на світ навколо, покращити чи навіть врятувати не одне життя.
Ми, українці, на власній шкірі відчуваємо, як важливо, щоб допомога була релевантною. Ми точно знаємо, що для того, аби на щось вплинути, благодійні організації та фонди повинні дослідити потреби тих, кому допомагають, і максимально ефективно використовувати кошти донорів.
Максимальна користь від доброчинності — основна мета філософії ефективного альтруїзму. Пітер Сінгер, один з її ідеологів, стверджує, що люди повинні намагатися не просто зменшити страждання, а зменшити їх найбільш ефективним способом.
Знаючи, що наші ресурси обмежені, а проблем навколо незліченна кількість, ефективні альтруїсти використовують науковий підхід до пріоритизації — вибору сфер діяльності та інструментів. Вони, по суті, зосереджують свої зусилля на найперспективніших розв’язаннях найгостріших проблем світу.
Вчені вважають, що робота над проблемою, ймовірно, матиме значний вплив, якщо проблема ця:
– масштабна (вона значно впливає на багато життів);
– ігнорується (мало людей працює над її вирішенням);
– вирішувана (задіювання додаткових ресурсів теоретично може повністю її вирішити);
Три основні сфери, описані нижче, на думку послідовників цього руху, найбільше підпадають під цей опис. Це спроба вплинути на довгострокове майбутнє, подолання глобальної бідності та покращення добробуту тварин.
Глобальні та майбутні ризики
Більшість з нас піклується про збереження планети для майбутніх поколінь. Оскільки майбутнє неосяжно довге, кількість людей, які можуть існувати в майбутньому, ймовірно, у багато разів перевищує кількість людей, які живуть сьогодні.
Це значить, що надзвичайно важливо діяти так, щоб життя на Землі продовжувалося і щоб люди в майбутньому жили добре.
Звісно, ця ідея може здатися нелогічною: ми не часто замислюємося про життя наших правнуків, не кажучи вже про їхніх правнуків. Але так само як ми не повинні ігнорувати проблеми бідних у світі лише тому, що вони живуть далеко, ми не повинні ігнорувати майбутні покоління лише тому, що ми ніколи з ними не познайомимось.
На жаль, багато що загрожує нашому майбутньому. Зміна клімату, пандемії та ядерна війна — ось приклади загрози для всієї планети. Багато дослідників також вважають, що ризики від нових сфер, таких як штучний інтелект і біотехнології, повинні викликати занепокоєння.
Російсько-українська війна, звісно, також сколихнула спільноту. До прикладу, ефективні альтруїсти з Польщі, наслідуючи голандських колег, зосередилися на спробі максимізувати вплив потоку допомоги, який спрямований на допомогу українцям у нашій боротьбі. Це полегшує донорам пошук надійних організацій, які діятимуть швидко й ефективно.
Злидні
Хвороби, пов’язані з крайньою бідністю, такі як малярія та паразити, щороку вбивають мільйони людей. Недоїдання в країнах з низьким рівнем доходу може призвести до когнітивних порушень, вроджених вад та затримки росту.
Більшу частину цих страждань можна попередити або полегшити відносно просто. Наприклад, протималярійні сітки коштують приблизно по 2 долари.
GiveWell, незалежний оцінювач благодійних організацій, вважає, що вони можуть значно знизити рівень захворюваності на малярію. Навіть просто переказ грошей людям, які є дуже бідними, — відносно ефективний спосіб допомоги.
До того ж поліпшення здоров’я не тільки запобігає прямим стражданням, пов’язаним з хворобами і смертю, а також дозволяє людям краще вчитись і працювати. Отже, вони згодом зароблять більше грошей і матимуть більше можливостей.
Страждання тварин
Поява промислово розвиненого сільського господарства означає, що десятки мільярдів тварин щороку утримуються в нелюдських умовах на промислових фермах.
Абсолютна більшість з них помирає передчасно — їх вбивають заради їжі. Ті, кому не байдужий їхній добробут, стверджують, що відносно просто зменшити попит на м’ясо та запровадити законодавчі зміни, які покращують життя сільськогосподарських тварин.
Через величезну кількість фермерських тварин будь-який прогрес у цьому питанні допомагає уникнути страждань величезної кількості живих істот. Враховуючи масштаб проблеми, страждання тварин також видається вкрай ігнорованим питанням.
До прикладу, У США лише 3% доброчинних пожертв розподіляється між довкіллям і тваринами, тоді як 97% спрямовується на допомогу людям.
І навіть у межах фінансування, витраченого на зоозахист, лише близько 1% йде на сільськогосподарських тварин, попри надзвичайні страждання, яких вони зазнають.
Серед сільськогосподарських видів, найбільш поширеними є кури-несучки. Їх приблизно така ж кількість, як і людей. Більшість курей-несучок у світі та в Україні вирощують у батарейних клітках. Такий тип утримання, за оцінками спеціалістів, забезпечує найнижчий рівень добробуту серед усіх фермерських тварин.
Підтримка переходу на безкліткові системи утримання активістами, споживачами, виробниками, ритейлерами є однією з найефективніших дій, які можна зробити, щоб зменшити страждання тварин.
Олена Гладій, координаторка волонтерів ГО «Відкриті клітки Україна»