Припинення виробництва м’яса та молочної продукції “призупинить” зростання викидів парникових газів на 30 років.
Якщо протягом наступних 15 років світ повністю відмовиться від виробництва м’яса та молока і перейде на рослинну систему харчування, це дозволить запобігти викидам парникових газів в обсязі, достатньому для того, щоб фактично нівелювати викиди від усіх інших секторів економіки впродовж наступних 30-50 років.
Про це свідчать нові дослідження, опубліковані в журналі PLOS Climate. Автори статті стверджують, що така трансформація “суттєво змінить траєкторію глобального потепління”, оскільки, за їх оцінками, на тваринництво припадає близько 15 % світових викидів парникових газів.
Пет Браун, почесний професор біохімії Стенфордського університету, засновник та генеральний директор компанії з виробництва штучного м’яса Impossible Foods, і Майкл Айзен, професор генетики та розвитку Каліфорнійського університету в Берклі, змоделювали довгострокову “кліматичну альтернативну вартість” продовження виробництва м’яса і молочних продуктів за звичним сценарієм (Вплив морепродуктів на навколишнє середовище не був включений в аналіз).
Передусім, вони прорахували наслідки відмови від тваринництва — і високих рівнів викидів метану, закису азоту і вуглекислого газу, які воно генерує, — і заміни його на виключно рослинну систему харчування.
Втім, причиною зміни клімату є не лише прямі викиди. 30% землі на планеті використовується або для вирощування свійських тварин, або для вирощування сільськогосподарських культур для їхнього прогодування. Автори доповіді моделюють, що “відновлення дикої природи” або “ревайлдингу” всієї землі до природного стану, створило б величезний карбоновий резервуар, який би поглинав і зберігав вуглець, і в протилежному випадку спричинив би зміну клімату.
“Є дивовижний потенціал для того, щоб зробити те, чого не має жодна інша існуюча масштабована технологія, а саме фактично знизити рівень усіх трьох основних парникових газів [метану, вуглекислого газу і закису азоту] в атмосфері, — сказав Айзен. — Це те, що ми повинні зробити”.
“Нинішнього рівня парникових газів достатньо для того, щоб відправити нас за межу кліматичної катастрофи, — додав він. — Недостатньо просто припинити викидати щось в атмосферу. Ми повинні діяти у зворотньому напрямку”.
Поетапної відмови від м’яса та молочних продуктів впродовж 15 років практично не відбулось. То ж варто зазначити, що масовий перехід на рослинну їжу принесе фінансову вигоду компаніям що виробляють рослинну продукцію.
За словами Метью Хайєка, доцента кафедри екології Нью-Йоркського університету, попри фінансову вигоду для авторів дослідження, вони виглядають надійними.
Хоча фінансові ставки є значущими для Брауна, планетарні ставки є високими для всіх. Дослідження показали, що навіть якщо ми повністю відмовимося від використання горючих корисних копалин (і викидів з інших секторів), світ не досягне мети: Паризької кліматичної угоди щодо утримання зростання глобальної температури на рівні 1,5°C або 2°C вище доіндустріального рівня.
Скорочення виробництва м’яса та молока — це не просто приємний крок у спробі запобігти найгіршим наслідкам зміни клімату, це значна частина глобального інструментарію. І людство має діяти негайно.
“Швидкість так само важлива, як і масштаби, — сказав мені Браун, — кожного дня, коли ми нічого не робимо з цим, ми все далі й далі просуваємось по шляху до незворотніх збитків”.Це цілком очевидно, але потрібно ще раз наголосити на цьому: 15-річна поетапна відмова від виробництва м’яса та молочних продуктів можлива лише в академічній моделі. Це було б фізично неможливо і вимагало б значних дій з боку держав є політично неприйнятним. Регулювання виробництва і споживання м’яса є універсально політично-токсичним.
Неможливим такий перехід був би й для приблизно 2 мільярдів людей, більшість з яких проживає в країнах “Глобального Півдня”, вирощуючи власних тварин для отримання їжі та доходу, хоча вони споживають набагато менше м’яса, ніж мешканці багатих країн.
Чому Браун та Айзен змоделювали 15-річну поетапну відмову? Вони зазначили, що хочуть, щоб кліматична спільнота приділяла більше уваги ролі продовольчої системи в кліматичній кризі. Айзен сподівається, що завдяки цьому “люди усвідомлять, наскільки потенційною кліматичною вигодою ми користуємося”.
Браун виступає проти будь-яких політичних мандатів і наполягає на тому, що цей перехід має бути ринковим і може бути здійснений, вказуючи на історичні прецеденти, такі як швидкий перехід від аналогових фотоапаратів до цифрових. Однак ринок сам по собі не може здійснити таку швидку зміну. На рослинне м’ясо сьогодні припадає менш як 1% світового ринку м’яса. Big Food продає більше м’яса та молочних продуктів рослинного походження, але недостатньо швидко, щоб швидко змінити продовольчу систему.
За оцінками Good Food Institute, некомерційної організації, яка виступає за дослідження альтернативних білків — таких як м’ясо на рослинній основі та з пробірки — сектор може навіть мати проблеми з пошуком та виробництвом достатньої кількості інгредієнтів для задоволення прогнозованого попиту до 2030 року, не кажучи вже про те, щоб домінувати в харчовій промисловості наприкінці 2030.
Результати дослідження є більш корисними як уявний експеримент, що ілюструє величезний вуглецевий слід від м’яса та молочних продуктів, скільки людство виграє від переходу на рослинну їжу, і, сподіваємось, стимулює зусилля, спрямовані на переосмислення того, як ми виробляємо білок в умовах зростаючого світового населення, яке щороку споживає більше м’яса.
Це виклик, який уряди та корпорації, а також споживачі, які продовжують їсти більше м’яса, здебільшого ігнорують на свій страх і ризик, виробляючи все більше гамбургерів, крилець та бекону і збільшуючи кліматичний борг, який доведеться сплачувати майбутнім поколінням.
Заплутана механіка зміни раціону
Це не перше дослідження, яке показує, як радикально інша система харчування може вплинути на хід зміни клімату. Лише минулого місяця в статті, опублікованій в журналі Nature Food, було виявлено, що якби 54 країни з високим рівнем доходу перейшли на дієту EAT-Lancet — переважно рослинну дієту — вони могли б скоротити свої викиди від харчових продуктів майже на ⅔.
Однак дослідження Брауна та Айзена є новим, оскільки воно розглядає зменшення парникових викидів внаслідок глобальної відмови від м’яса та молочних продуктів, а також те, як це, фактично, скасує щорічне прогнозоване збільшення загального обсягу парникових газів з усіх інших джерел, таких як енергетика та транспорт, протягом 30-50 років.
Інші зміни, такі як підвищення врожайності сільськогосподарських культур, скорочення харчових відходів та зменшення інтенсивності викидів у тваринництві, допоможуть мінімізувати вплив продовольчої системи на навколишнє середовище, кажуть автори дослідження, але вони не матимуть такого ж ефекту, як поступова відмова від тваринництва.
Айзен і Браун також виявили, що 90% цього скорочення викидів можна досягти, просто скоротивши обсяги виробництва таких тварин, як корови, вівці та ягнята, оскільки вони, на відміну від птиці, продукують велику кількість метану, парникового газу, набагато потужнішого, ніж вуглекислий газ.Але, як пише Келсі Пайпер з Vox, хоча птахівництво може бути більш ефективним з огляду на кліматичні умови, ця галузь є катастрофою для добробуту тварин. З курми поводяться набагато гірше, ніж з великою рогатою худобою, тому що вони маленькі, і їх вирощують у набагато більшій кількості. (68 мільярдів курей у світі вирощується щороку в порівнянні з 302 мільйонами голів великої рогатої худоби). Пайпер називає це “заміною однієї моральної катастрофи на іншу”. Більше про умови утримання курей можна дізнатись зі статті ГО “Відкриті клітки Україна“.
Проте як саме така поетапна відмова працюватиме для більшої частини світового бідного населення, яке покладається на тваринництво для виживання і хоче споживати набагато більше м’яса? Це важливе питання привернуло увагу при дослідженні, але досі не стало предметом ґрунтовного вивчення.
“Відхід від тваринництва зіткнеться з багатьма перешкодами й створить чимало проблем, — пишуть автори доповіді. — М’ясо, молочні продукти і яйця є основним компонентом раціону людей у всьому світі, а вирощування худоби є невіддільною частиною аграрної економіки в усьому світі, де понад мільярд людей повністю або частково заробляють на життя шляхом вирощування сільськогосподарських тварин”.Автори додають, що “значні міжнародні інвестиції будуть потрібні для того, щоб гарантувати, що люди, які зараз заробляють на життя тваринництвом, не постраждають, коли воно буде скорочено або замінено”. Щоправда, незрозуміло, звідки візьмуться такі суттєві інвестиції. Проте частка населення світу, яке покладається на натуральне сільське господарство, скорочується, а Захід — головний винуватець високих харчових викидів, де перехід на рослинну їжу мав би найбільший вплив на клімат.
Окрім матеріально-технічної та політичної неможливості відмовитися від виробництва м’яса та молока за 15 років, необхідно враховувати, що “ревайлдинг” земель, які використовуються для утримання та годівлі сільськогосподарських тварин, також наштовхнеться на значні економічні та політичні перешкоди.
Велика Британія докладає багато зусиль, спрямованих саме на досягнення цієї мети, і вони мають певний успіх, однак це також викликає занепокоєння деяких фермерів, які побоюються, що їх змусять змінити практику ведення сільського господарства й усунуть від прийняття ключових рішень щодо використання землі у Великій Британії.
За словами Брауна й Айзена, нам все одно знадобиться земля для підтримки рослинної харчової системи, однак у набагато менших обсягах. Зараз близько ⅓ землі нашої планети використовується для годування або утримання сільськогосподарських тварин, але якби все, що ми їли, було безпосередньо отримано з рослин, стверджують Браун і Айзен, нам потрібно було б використовувати лише 7% Землі.
Найближча перспектива збільшення споживання рослинних продуктів
Безумовно, споживачі показують захоплення продуктами рослинного походження, частково завдяки більш реалістичним на смак копіям бургерів, яєць та птиці, виготовленим Impossible Foods та іншими стартапами.
Індустрія продуктів рослинного походження стрімко зростає, і Big Food починає включати рослинну їжу до своїх ширших кліматичних зобов’язань. Наприклад, Burger King UK і Panera Bread мають намір зробити свої меню на 50% вегетаріанськими в найближчі роки, а найбільший європейський бакалійник Tesco має намір збільшити продажі рослинної їжі на 300% до 2025 року. Минулого місяця KFC представила по всій країні курку без м’яса, а 14 лютого бургер McDonald’s McPlant, виготовлений за допомогою Beyond Meat, з’явився в 600 місцях.Але такого роду заяви та обіцянки мають допоміжний характер. Big Food не зобов’язується скорочувати виробництво м’яса та молочних продуктів аналогічно до того, як великі автовиробники переводять свої автопарки з газових двигунів на електричні, тоді як м’ясо рослинного походження все ще становить менш як 1% роздрібного ринку.
Освіта та інформування можуть допомогти. Нове дослідження, проведене екологічною некомерційною організацією World Resources Institute, показало, що інформація розміщена в меню ресторанів про вплив яловичини на навколишнє середовище спонукає споживачів вдвічі частіше обирати вегетаріанські страви.
Ціни на рослинне м’ясо стрімко знижуються, що також повинно вплинути на його споживання, але ефект може бути меншим, ніж сподіваються прихильники рослинного м’яса. Згідно з дослідженням Breakthrough Institute, технологічного екологічного аналітичного центру, 10% скорочення ціни на яловичину рослинного походження може збільшити споживання цієї продукції на 23%, але це призведе до скорочення виробництва великої рогатої худоби лише на 0,15%.
Втім, в організації зазначають, що хоча політика щодо м’яса сьогодні здається досить усталеною, ситуація може швидко змінитися. Якщо м’ясні та молочні аналоги на рослинній та клітинній основі зможуть значно покращити свої смакові якості та стати конкурентоспроможними за ціною з м’ясом тварин, політичні, корпоративні та соціальні бар’єри, що перешкоджають їх широкому впровадженню, можуть почати слабшати.
Браун зазначає, що ці зміни мають бути ринковими. “Спробуйте регулювати виробництво м’яса, і вас звільнять з посади”, — сказав він. — Спробуйте змусити людей змінити свій раціон, і ви більше не будете їхнім другом. Ринок має бути рушійною силою”.
Зрештою з причин, на які прямо вказали Браун та Айзен, урядам необхідно формувати політику, націлену на зміну виробництва м’яса та молока, щоб досягти кліматичних цілей, особливо в країнах з високим рівнем доходу, на які припадає значна частка світових викидів парникових газів. Вплив на поведінку споживачів і на те, що доступно в меню фаст-фудів або на полицях продуктових магазинів, тож будьмо критичними. Маркетингові підходи — матимуть вирішальне значення.
Більше про рослинний раціон та виробників рослинних аналогів м’яса та молока в Україні, можна дізнатись на сайті проєкту UA Plant-Based.
Переклад та адаптація: Роман Петрицький, представник проєкту UA Plant-Based