У багатьох регіонах планети м’ясо вважається не лише делікатесом, а й предметом розкоші та символом статусу. В той час як в інших країнах, м’ясо — звичайний продукт, який споживають кожного дня. Оскільки виробництво м’яса в останні десятиліття зростало, а вартість неухильно знижувалася, м’ясо тепер набагато доступніше, ніж будь-коли раніше. Це призвело до того, що називають «глобальною м’ясофікацією раціону».
Протягом наступного року у світі буде вирощено та забито для їжі понад 92 мільярди наземних тварин. Більшість з них будуть вирощені в умовах, які змусять їх страждати без необхідності, а також завдаватимуть значної шкоди людям та навколишньому середовищу. Це викликає серйозні етичні проблеми.
Споживання м’ясних та молочних продуктів є основним чинником зміни клімату. Для вирощування тварин для їжі необхідна величезна кількість води, а також вирубування лісів, що робить значний внесок у викиди парникових газів. Це завдає серйозної шкоди клімату та загальному здоров’ю планети. Однак дослідження показують, що зміна раціону допоможе знизити викиди в атмосферу, пов’язані з харчовими продуктами.
Ось лише декілька аргументів проти споживання м’яса заради планети.
Unsplash
1. Вплив на навколишнє середовище величезний.
Тваринництво згубно впливає на довкілля. Воно сприяє деградації землі та води, втраті біорізноманіття, кислотним дощам, виродженню коралових рифів та знелісненню.
Ніде цей вплив не є очевиднішим, ніж у зміні клімату: на тваринництво припадає 18% викидів парникових газів, вироблених людьми у всьому світі. Це більше, ніж усі викиди від кораблів, літаків, вантажівок, автомобілів та всього іншого транспорту разом узятого.
Зміна клімату сама по собі створює численні ризики для здоров’я через підвищений ризик екстремальних погодних явищ, таких як повені, посухи та періоди сильної спеки, які було названо найбільшою загрозою для здоров’я людини у 21 столітті.
2. Надмірне використання зерна, води та землі.
Виробництво м’яса вкрай неефективне, особливо коли йдеться про червоне м’ясо. Для виробництва одного кілограма яловичини потрібно 25 кілограмів зерна, щоб нагодувати тварину, і приблизно 15 000 літрів води на всі потреби.
Масштаби проблеми можна побачити й у землекористуванні: близько 30% земної поверхні нині використовується для тваринництва. Оскільки у багатьох частинах світу не вистачає продовольства, води та землі, це свідчить про неефективне використання ресурсів.
3. Соціальна несправедливість.
Годування худоби зерном збільшує світовий попит і призводить до зростання цін, через що бідним людям стає дедалі важче прогодувати себе. Натомість можна було б використовувати зерно, щоб нагодувати людей, а воду використовувати для зрошення сільськогосподарських культур.
Якби все зерно давали людям, а не тваринам, можна було б нагодувати додатково 3,5 мільярди людей. Одним словом, промислове тваринництво не лише неефективне, а й несправедливе.
4. Страждання тварин.
Якщо прийняти, як це роблять багато людей, що тварини є розумними істотами, чиї потреби та інтереси мають значення, тоді необхідно гарантувати, що ці потреби та інтереси задовольняються хоча б мінімально, і що вони не змушені страждати без потреби.
Промислове тваринництво не відповідає навіть цьому мінімальному стандарту. Більшість м’яса, молочних продуктів та яєць виробляється способами, які значною мірою чи повністю ігнорують добробут тварин, не забезпечуючи достатнього простору для пересування, контакту з іншими тваринами та виходу на двір.
Промислове сільське господарство змушує тварин страждати без вагомих на те підстав.
5. Шкода для здоров’я.
Промислове тваринництво значною мірою залежить від використання антибіотиків для прискорення набору ваги та боротьби з інфекціями.
Це сприяє появі стійкості до антибіотиків. За оцінками, лише в США щорічно від резистентних бактерій помирає понад 23 000 людей. Оскільки ця цифра продовжує зростати, стає важко переоцінити загрозу цієї кризи.
Високе споживання м’яса, особливо червоного та переробленого, пов’язане з поганими наслідками для здоров’я, зокрема хворобами серця, інсультом, діабетом та різними видами раку.
Ці захворювання становлять основну частину глобального тягаря хвороб, тому скорочення споживання м’яса може принести істотну користь громадській охороні здоров’я.
Нині середнє споживання м’яса для людини, яка живе в країні з високим рівнем доходу, становить 200-250 г на день, що набагато вище, ніж 80-90 г, рекомендовані ООН. Перехід на більш рослинне харчування може врятувати до 8 мільйонів життів на рік у всьому світі до 2050 року та уникнути збитків на покращення здоров’я.
Зрештою, це неетично.
Більшість людей згодні з тим, що, дія, яка сприяє загальному щастю інших, є морально доброю, тоді як дія, яка завдає шкоди чи страждання без вагомих підстав, є морально неправильною.
Споживання м’яса є морально неправильним через ту шкоду, яку воно завдає тваринам, людям та навколишньому середовищу в цілому.
До того ж рослинне харчування може бути різноманітним, поживним та смачним. Щоб переконатися в цьому, а також зробити важливий крок до захисту планети, приєднуйтесь до Plant-Based Challenge. Вживання меншої кількості м’яса та продуктів тваринного походження – одна з найпростіших речей, які ми можемо зробити, щоб вести більш етичний спосіб життя.
Авторка: Ольга Тройнікова, активістка ГО «Відкриті клітки Україна»