COVID-19 кардинально змінив увесь світ і продовжує впливати на наше повсякденне життя навіть зараз. Коронавірус був спершу знайдений на “мокрому ринку” в місті Ухань, який характеризується великим скупченням живих диких тварин, більшість із яких вбиваються прямо на місці для продажу м’ясних продуктів (саме через це такі ринки називають “мокрими”). У зв’язку з цим вчені зацікавились зоонозними інфекціями, які мають властивість передаватися від тварини до людини та варіюються від незначної короткочасної хвороби до тривалого серйозного лікування чи навіть смерті.

Останнім часом було виявлено чимало спалахів зоонозних вірусів у країнах Азії та Європи. Наприклад, Японія діагностувала масове захворювання на пташиний грип, що почався на фермі по виробництву курятини в префектурі Фукуока. Ба більше, до цього випадку в Японії вже підтвердили 8 спалахів цього типу грипу на інших промислових м’ясних виробництвах. Цей спалах пташиного грипу називають найгіршим за останні чотири роки, який може призвести до серйозного розповсюдження вірусу. Лише за 2016 і 2017 роки там уже було вбито понад 1,67 мільйона курей через штам H5N6 пташиного грипу. Тим часом у Нідерландах понад 200 000 курок було вбито через загрозу пташиного грипу на двох фермах з виробництва курятини. Міністерство сільського господарства наголошує, що ці дії були необхідними задля уникнення подальшому поширенню хвороби. Нещодавно цей грип був виявлений в Данії, де вже було вбито понад 25 000 птахів, а також у Франції в зоомагазині поруч із Парижем. За підрахунками, у Британії вже було вбито понад 13 000 курок після того, як на одній із ферм з виробництва курятини був діагностований високопатогенний грип. Восени 2020 року у Польщі було вбито понад 900 000 курок через ще один спалах пташиного грипу на промислових фермах. Через транспортування продуктів тваринного походження в різні країни існує велика загроза епідемії пташиного грипу, спалах якого був зареєстрований в Бельгії, Росії, Ірландії та Хорватії відповідно.

Через те, що пташиний грип найчастіше виникає та розповсюджується серед курей, індиків, качок і гусей, ферми пташиного м’яса зі своїм шаленим темпом виробництва становлять велику небезпеку для людей. Вірус дійсно страшний: доведено, що зі 1997 року 60% (!) заражених померли від цього типу грипу. Зазвичай ця інфекція передається між тваринами при досить близькому особистому контакті чи через контакт із поверхнями, які були заражені вірусом. Проте більшість ферм містить мінімум по 20 000 птахів, де в кожній клітці нараховується 5–10 курок, з відведеною площею на одну тварину, меншою аніж аркуш паперу. Це заважає птахам вільно рухатися чи розправляти крила попри те, що це є необхідним для їх здоров’я та природної поведінки. Ба більше, такі виробництва зазвичай характеризуються високим рівнем антисанітарії через те, що кури постійно знаходяться в забрудненому середовищі власними відходами. Це спричиняє різні хвороби у птахів, які також завдають шкоди імунній системі, що робить передачу пташиного грипу на фермах більш вірогідною. Хоч використання антибіотиків й медикаментів – розповсюджена практика в м’ясній індустрії задля того, аби мінімізувати ризик захворювання, зазвичай вони є ефективними лише протягом досить маленького проміжку часу. Подібно до того, як фермерські господарства використовують антибіотики як кормову добавку, спричиняючи стійкість до антибіотиків, що ускладнює розвиток системи захисту птахів від бактерій, деякі ферми використовують противірусний препарат Таміфлю для профілактики та лікування пташиного грипу. Такі практики лише сприяють поширенню вірусу та ускладнюють лікування для людей, які заразились. Окрім того, що пташиний грип становить загрозу людям, він також має негативний вплив на економіку, адже всіх птахів на виробництві потрібно масово знищувати через ризик передачі вірусу. Міністерство охорони здоров’я та соціальних служб США підрахувало, що спалах пташиного грипу призведе до 1,9 мільйона смертей у США та матиме економічні витрати приблизно 200 мільярдів доларів.

Інтенсивне виробництво має негативний вплив, не тільки через інфекцію пташиного грипу, адже це також пов’язано з масовим виробництвом хутра. Спочатку COVID-19 пішов від дикої тварини, який потім передавався людям, а пізніше був діагностований на інтенсивному виробництві норок, після чого вірус почав розповсюджуватися серед працівників ферми. Такий високий рівень інфекції привернув широку міжнародну увагу, через що спонукали Великобританію заборонити рейси з Данії. Уже сім країн повідомили про мутації COVID-19, пов’язані зі передачею вірусу між норками та людей: лише в Данії з червня по перший тиждень листопада понад 200 людей були заражені на норкових фермах. Щонайменше мільйон норок уже було вбито в Нідерландах й Іспанії, а на фермах в штаті Юта, Вісконсин і Мічиган тисячі норок померли від цієї хвороби, проте зараження від неї до людини досі не було виявлено.

Нещодавно в Данії, найбільшому світовому виробнику хутра, було вбито понад 17 мільйонів норок після того, як 11 робітників на виробництві отримали позитивний результат на коронавірус. Парламент країни заборонив продукцію норкового хутра до кінця наступного року. Ці заходи були вжиті, адже існують побоювання, що мутована форма коронавірусу, яку виявили в норок, може потенційно мінімізувати ефективність майбутньої вакцини. У Данії розташовано понад 1000 фермерських господарств, які надають понад 6000 робочих місць, через що хутряна промисловість наразі знаходиться у високому ризику закриття та ліквідації всієї індустрії. Багато фермерів наразі в розпачі, бо виробництво хутра — це їхній спосіб заробляти на життя собі та своєї родини, а вже 116 ферм були змушені масово знищити всіх норок через нові прийняті закони.

Поки вчені та влада Данії намагаються вирішити дилему з приводу знищення мільйонів норок, слід задуматись, чи варто взагалі утримувати вирощувати сотні тисяч тварин у постійному близькому контакті одна до одної, а також в абсолютно антисанітарних умовах. Можна прослідкувати тенденцію, що інтенсивне виробництво продуктів тваринного походження (їстівних і не тільки), що вимагає масових популяцій тварин, спричиняє високий ризик захворювання для людей. Нещодавно Ветеринарна медична асоціація “Гуманне суспільство” наголосила: “Хутряним фермам часто бракує природних пом’якшувальних факторів — таких, як рясне сонячне світло, генетична мінливість та здорова відстань між тваринами. Через ці причини хутрові ферми забезпечують потенційні канали для поширення хвороб”. Окрім того, що хутряна індустрія відома своєю жорстокістю до тварин, які щодня вбиваються заради одягу, чи харчова промисловість, яка змушує худобу та птахів ніколи не бачити сонячного світла за все їхнє життя через постійне утримання в маленьких клітках, усе це також становить небезпеку людству через потенційні хвороби, які можуть перерости в пандемії. Обидва наведені приклади використання тварин на промислових фермах мають спільні риси, адже в обох середовищах тварини проживають у суворих умовах, що пошкоджує їхню імунну систему. Варто також наголосити, що через генетичну ідентичність тварин у стаді розповсюдження вірусу має навіть більше шансів, через що він може легко мутувати та навіть передаватися людям згодом.

У сучасному світі, який наразі переживає низку змін через COVID-19, можна прослідкувати, як потужно пов’язане інтенсивне виробництво та розповсюдження зоонозних хвороб. Тваринницькі ферми становлять високий ризик для добробуту та здоров’ю людства, адже в різних куточках світу в індустрії інтенсивної експлуатації тварин існує тенденція захворювання вірусом серед худоби.

Авторка статті: Валерія Лукьянова, представниця ГО “Відкриті клітки Україна”