Knuckle Bump Farms

Всі ми любимо котиків та собачок, вони часто є нашими компаньйонами, ми виростаємо з ними, чи, співчуваючи нещасній тварині на вулиці – підгодовуємо або забираємо додому. Однак не кожному легко уявити собі як компаньйона скажімо гуску чи козу. Є люди які ламають стереотипи, і показують, що фермерські тварини нічим не гірші, і такі ж веселі, розумні та товариські, і заслуговують піклування та любові так само як домашні улюбленці.

Knuckle bump farms – невелика хобі-ферма на півдні Флориди (США), де живуть карликові корівки, ему, качки, лебеді, та інші фермерські та дикі тварини під наглядом та опікою Тейлор Блейк. На своїх сторінках в Instagram та TikTok Тейлор розповідає про життя фермерських тварин, показує як малеча грається й росте. Дівчина здобула багато підписників завдяки коротким та веселим відео. Серед мешканців цієї ферми є ему Емануель та Елен, лебідь Ріко, нанду, на ім’я Регіна, кілька корів, зокрема Стелла та Мімі, курчата, олень, на ім’я Принцеса та багато інших. Ему Емануель нещодавно став зіркою TikTok, перешкоджаючи власниці зняти будь-яке відео, кидаючи камеру.

Knuckle Bump Farms

Як зазначено на сторінці ферми в Instagram, метою Knuckle Bump Farms є «розводити мініатюрних корів», але, на щастя, ферма не вбиває корів заради м’яса. Knuckle Bump Farms стверджує, що телята або проживуть своє життя на фермі, або їх продають «новим власникам як суто домашніх тварин». Популярність ферми в Instagram та TikTok показує, що розведення тварин це не єдина роль, яку виконує ферма – відео з тваринами приносять людям радість та хороший настрій. Всім нам подобається дивитись на щасливих звірів, яким не грозить скотобійня, а навпаки – про них піклуються коли вони цього потребують, щоб гарантувати їм довге і щасливе життя, якого вони заслуговують. 

У ферми навіть є своя он-лайн крамничка з сувенірною продукцією. У всіх прихильників мешканців ферми є можливість придбати футболку, худі чи кепку з зображенням Емануеля, наприклад. 

Knuckle Bump Farms

В інших країнах також можна знайти багато подібних ферм, а як справи з піклуванням про фермерських тварин в Україні? Один із притулків в Україні, який допомагає всім тваринам без виключення – «Вуглик». Засновниця, директорка та ідейна наставниця «Вуглика» – Олександра Гаврилюк-Левицька свій перший  притулок відкрила у Львівській області у 2010 році. Притулків, які піклуються про котів та собак є багато, а от таких, хто прихистить не лише покинутих домашніх улюбленців, а й інші види звірів – мало. Олександра багато разів викупляла фермерських тварин, долею яких мала б стати скотобійня. Зараз у притулку проживають найрізноманітніші мешканці: корови, кури, коні, кози, вівці, віслюки, поні, свині, страуси. Безумовна любов Олександри охоплює всіх без дискримінації – кожне створіння варте піклування, любові та щастя й отримує їх цьому притулку.

Головною метою Олександри та її однодумців є показати дорослим та дітям, що тварини не мають сприйматися як шматок м’яса чи товар, що не має почуттів. Всі тварини хочуть жити та бути вільними, вони відчувають біль і страх так само як і ми.

Вуглик

«Вуглик» функціонує завдяки пожертвам небайдужих людей. Також вкладаються й власні кошти засновниці притулку та її команди працівників. На забезпечення лише одного тижня роботи Вуглика потрібно понад 4000 євро. А з початком повномасштабної війни забезпечити кормом всіх мешканців стало ще важче, адже їх кількість невпинно зростає. 

Представниці ГО «Відкриті клітки Україна» провели прямий етер із засновницею притулку «Вуглик», в якому можна почути детальніше історію притулку, і якої допомоги він потребує.

Підтримати «Вуглик» можна кількома способами:

  • взяти на себе кураторство будь-якої тварини та покривати її витрати на тиждень, місяць чи рік;
  • стати волонтером притулку та допомагати фізично;
  • привезти чи надіслати їм корм, ліки та інші необхідні для життя тварин та функціонування притулку речі;
  • зробити фінансовий внесок: тут або тут.

Детальніше про «Вуглик» на сторінці кампанії зі збору коштів від ГО «Відкриті клітки Україна» та на сторінці притулку у Фейсбук.


Авторка статті: Ніна Новосельська, активістка ГО «Відкриті клітки Україна»