Джерело фото: Andrew Skowron

Природна поведінка курей

Кури — соціальні тварини, які живуть у зграях від 10 до 20 птахів, і встановлюють між собою чіткі ієрархічні зв’язки. Тривалість їхнього життя варіюється від 5 до 10 років. 

Раціон курей складається із насіння, комах, яєчної шкаралупи, яка забезпечує їх кальцієм, та маленьких камінців, що допомагають подрібнити їжу у шлунку. Вони проводять приблизно 60% часу у пошуках їжі — дряпають землю, порпаються у бруді та досліджують місцевість. В іншу частину дня кури відпочивають, злітаючи на жердини, гілки дерев чи інші підвищення, чистять пір’я (часто одна одній), взаємодіють одна з одною чи проводять час на самоті, залежно від індивідуальних особливостей курки, гніздяться та групуються перед сном і після пробудження. Усі ці дії важливі не лише для фізичного, а й для психологічного здоров’я курей.

У природних умовах, після відкладання 12 яєць, курка їх висиджує. У цей період вона рідко залишає гніздо, нехтуючи навіть харчуванням і питтям води. Курка стає більш збентеженою та тривожною, і навіть може атакувати. Перші 10-12 днів після вилуплення курчата тримаються поруч із квочкою, а потім починають харчуватися незалежно від неї, проте все ще сплять і гріються поруч. Ця стадія триває від шести до восьми тижнів. Час, коли квочка відокремлюється від виводка, різниться, але зазвичай це відбувається до того, як курчатам виповниться 12-16 тижнів.

Кліткове утримання (батарейні клітки) 

Джерело фото: Відкриті клітки Польща

В Україні батарейні клітки є найбільш поширеним на виробництвах способом утримання курей-несучок (99.5% яєць виробляють таким способом). Розглянемо як влаштована ця система утримання. 

Клітки з сітчастою підлогою розташовані шедами — рядами в декілька ярусів. У кожному шеді таким способом можуть утримувати десятки тисяч курей, а найбільший шед може вміщувати більше ста тисяч курей. Завдяки інтенсивним методам господарювання цей спосіб є найефективнішим з точки зору отримання прибутку, але в той же час — найгіршим із погляду добробуту курей-несучок. 

У середньому, кожна курка-несучка в такій клітці має десяту частину квадратного метра вільного простору — а це менше, ніж аркуш паперу А4. Кури в клітках страждають від неможливості вільно рухатися, розправляти крила та злітати, не кажучи вже про неможливість займатися такими природними речима, як гніздування, висиджування та прийняття пилових ванн, що є необхідними для їхнього добробуту процедурами. Кури у клітках можуть ніколи не бачити природного світла та покинути свою клітку лише тоді, коли їх вилучають для забою.

Через перебування в тісних клітках та поганих санітарних умовах кури страждають від серйозних порушень здоров’я, а обмеження природної поведінки призводять до хронічного стресу і як результат — розладів поведінки. Середній показник рівня передчасної смерті може досягати близько 9% серед усіх вирощених у таких умовах курей. 

Кури у батарейних клітках часто демонструють агресивну поведінку та акти канібалізму. Вони викльовують пір’я інших курей та яйця, шкодять собі та атакують інших особин. Постійне висиджування яєць та відсутність руху викликає дефіцит кальцію, що призводить до остеопорозу, який супроводжується гострим хронічним болем кісток та переломом хребців. Через невідповідну гігієну та погано обладнані сідала та гнізда кури страждають від бактеріального артриту, через який птиця не може сидіти та відчуває сильний біль. Неналежний раціон призводить до запалення клоаки і випадіння яйцевода, а перебування у тісних клітках призводить до того, що кіль (частина грудини) курей деформується. 

Збагачені клітки

Джерело фото: Andrew Skowron

Збагачені клітки (enriched, furnished cages). У таких системах на кожну курку припадає більша площа (750 см2 загальної площі та 600 см2 — корисної), клітки обладнуються місцями для гніздування та пристроями для сточування кігтів. У збагачених клітках кури мають можливість проявляти природну поведінку: сідати на сідало, купатися в поросі і нести яйця у гнізді.

Однак, згідно з розслідуванням Anima International 2023 року, кури-несучки у збагачених кліткових системах зазнають не набагато менших страждань, ніж у батарейних. Їх теж утримують у тісних просторах із неналежними гігієнічними умовами, тож вони демонструють акти агресивної поведінки та канібалізму. Кури страждають на всі ті ж захворювання, які згадувалися вище, а їхній організм від постійної кладки яєць зношується так само швидко. Через велику кількість птахів, утримуваних на кліткових фермах, кожна особина не може отримати належний ветеринарний огляд та допомогу, тож близько сотні особин (залежно від масштабів ферми) передчасно помирають кожного дня.

Австрія і Люксембург вже заборонили використання збагачених кліток. Бельгія, Швеція, Франція, Німеччина, Чехія і Словаччина перебувають на перехідному етапі відмови від таких систем утримання птиці.

Альтернативні безкліткові системи

Джерело фото: Canva

Альтернативні безкліткові системи включають амбарний спосіб утримання, вільний випас та органічне виробництво. 

Амбарні системи

В амбарних системах кури можуть вільно переміщатися по закритому приміщенню, яке обладнане системами автоматичного годування та напування, місцями для гніздування та сідалами. Амбари можуть бути однорівневими або багаторівневими (до 4 рівнів, включаючи підлогу). 

Згідно з новими вимогами, що вступають у дію у 2026 році, максимальна щільність посадки у безкліткових системах має складати не більше 9 курей-несучок на 1 м-2 корисної площі, на кожні 7 курей-несучок має бути не менш як одне гніздо, підстилка повинна займати не менш як одну третину площі підлоги, а довжина сідала має становити не менш як 15 см із розрахунку на одну особину.

Вільний вигул

При вільному вигулі кури також утримуються в амбарах, але протягом світлового дня вони завжди можуть виходити за межі амбара до зовнішньої території. До перерахованих вище умов, які встановлює нове законодавство, за територією амбару мають бути укриття від негоди та хижаків, доступ до ділянок угідь для пошуку їжі та клювання, а місця вільного випасу мають бути вкриті рослинністю та не використовуватись в інших цілях.

Органічне птахівництво

Органічне птахівництво не підходить для інтенсивного вирощування курей, але є найкращим з точки зору добробуту птахів. Такий спосіб утримання повторює систему вільного вигулу, але з додатковими вимогами, які регулюються законодавством про органічне виробництво.

При органiчному вирощуванні щільність утримання має складати максимально 6 курок на 1 м² корисної площі, мінімальна площа амбару на курку — 1660 см², а мінімальна площа випасу на курку — 4 м². У місці утримання має перебувати не більше 3000 особин. 

У процесі органічного виробництва мають бути зведеними до мінімуму страждання тварин та тривалість їхнього транспортування, заборонено використовувати стимулятори росту та гормони, антибіотики для превентивних цілей, а хворі особини мають отримувати негайне лікування.