Два місяці від початку карантину. Усі жарти про те, що “треба бути обережнішими з бажаннями, коли хочеш довгих вихідних” вже не веселять. Багатьом доводиться звикати до нових реалій. У світі, де немає “піти на роботу” і “прийти додому”, підтримувати баланс “робота” – ”особисте життя” напрочуд складно. А надто, коли ви звикли до офісного режиму, коли до імпровізованого коворкінгу додаються діти/партнер/батьки й домашні улюбленці. Або навпаки: звиклі до офісного гамору, ви опинились в ізоляції на одинці. Фрілансери та інші віддалені працівники лишень поблажливо посміхаються – для них майже нічого не змінилось. Але вони готові допомогти неофітам і дати кілька порад, перевірених роками роботи з дому.
“Вилізь вже з тієї піжами!”
Більшість знавців сходиться на тому, що вранішня рутина, як ніщо інше, допомагає налаштуватись на робочий лад. Сходіть в душ, поснідайте, випийте кави. Одягніть що-небудь принагідне. Хтось вбирається у діловий костюм та/або робить макіяж, але і простого акуратного домашнього одягу буде достатньо, щоб відчути себе людиною. Тільки не халат поверх піжами, будь ласка!
Ранкова руханка
По дорозі на роботу ви хоч-не-хоч робили невеличку гімнастику. Доводилось вийти з дому, вдихнути свіже (або не дуже) повітря, пройтись до зупинки громадського транспорту чи авта, а то і їхати велосипедом. За цей час мозок остаточно прокидався. Тож не позбавляйте його цієї розкоші – зробіть кількахвилинну гімнастику, провітріть кімнату, вийдіть на балкон, аби вдихнути на повні груди й поглянути на небо.
Особистий офіс або домашнє зонування
Облаштуйте собі робоче місце на період карантину. Сприймайте його, як “офіс”. Відтворіть свій робочий простір, наскільки це можливо: починаючи зі зручного крісла і закінчуючи канцелярією та вазоном з кактусом на столі. Облаштуйте дошку для нотаток (справжню чи віртуальну), подбайте про світло, свіже повітря, поставте біля себе питну воду. НЕ ставте біля себе їжу, особливо солодке. Для цього залиште за собою право на кавоперерви.
Керування часом
Проблема тайм-менеджменту не нова, і всі ми з нею стикались, але на самоізоляції вона заграла новими барвами. Є кілька перевірених технік концентрації, які допоможуть не розсіювати увагу і бути ефективнішим, а значить встигати більше. Основним подразником одноголосно визнають соціальні мережі, тому радимо просто відключити сповіщення або “виходити” з улюблених фейсбуку та інстаграму і перевіряти їх тільки у перервах. З робочими середовищами складніше, але і тут знайте міру. Перевіряючи Slack чи пошту кожні 5 хвилин, ви просто гаєте свій час, і аж ніяк не стаєте ефективнішими.
Багато хто, зокрема і мої колеги, використовують техніку Pomodoro, яка ідеально підходить для непосидючих. 25 хвилин працюєте над якимось завданням, 5 хвилин відпочиваєте (розминка, чай, перекус, ті ж соц. мережі), потім знову 25 хвилин роботи. Після чотирьох таких “помідорів” настає довга перерва – 25-30 хв. Так можна простежити, скільки часу витрачаєте на різні види діяльності, не засиджуватись, вчасно харчуватись і не перевтомлюватись. Працюючи з дому, перерви можна використати на розмови з рідними “наживо” чи онлайн, на “погладити кота” чи повалятись на дивані. Треба ж і насолоджуватись особливостями домашнього офісу!
“Не турбувати!”
Деякі завдання потребують особливої концентрації. Це так звана “глибока робота”. Такі особливі справи радять прописувати у своєму календарі й ставитись до них, як до нарад. Якби ви були в офісі, можна було б почепити табличку “Не турбувати”. Але і вдома ж теж для неї знайдеться місце! Попередьте всіх, що зараз ви будете недоступні для спілкування. Якщо треба, вдягніть навушники. Приготуйтесь до “занурення”: приберіть робоче місце, підготуйте потрібні файли, документи, матеріали. Після завершення “сеансу” похваліться результатом і зробіть перерву.
“Говори зі мною!”
Спілкування у самоізоляції – наше все. Перекинутись кількома словами в офісі – справа звична, але коли ми працюємо з дому, small-talks самі себе не створять. Тож не бійтесь просто запитати у колег, як у них справи, як пройшов день, поділитись звичною для звичного життя інформацією про останній фільм, який дивились чи подкаст, який послухали. Багато команд, які працюють над одним проєктом, виробили собі звичку писати у спільний чат вранішнє привітання на початку робочого дня і прощатись, коли завершуєте роботу. Так усі знають чи ви “на місці” та і якось “не пасує” працювати значно менше чи довше, ніж в офісі. Усі дзвінки по можливості переводьте у відеорежим, щоб не забути, як ваші колеги виглядають. Не бійтесь перепитати лишній раз – це краще, ніж потім розбиратись з наслідками непорозуміння. Хоча це стосується далеко не тільки віддаленої роботи.
Вільний час
В “докарантинні” часи ви ходили на вихідні у кіно, а щопонеділка і щосереди в басейн, пригадуєте? Так от, не дайте вірусу позбавити вас хобі! Не закидайте улюблені справи, навіть якщо ваші заняття з карате скасували. Тренуйтесь вдома, тримайте зв’язок з вашим тренером і групою, шукайте альтернативні шляхи розвитку у тій же сфері. Якщо ви любите подорожувати – дізнавайтесь про нові місця, якщо вчити мови – дивіться відеоуроки. Якщо до цього ні на що не вистачало часу через довге і виснажливе добирання – займіться врешті тим, про що мріяли: почніть малювати, вивчіть перші гітарні акорди, візьміть собаку з притулку, приєднайтесь до громадської організації, врешті-решт.
Але основне правило – насолоджуйтеся перевагами роботи з дому, шукайте радостей у дрібницях, як ото чухати ту ж собаку під час важливої наради, вкладати дітей спати під вебінар, готувати улюблену їжу, а не перебиватись стравами з їдальні, дзвонити рідним частіше, ніж зазвичай, і не боятись виглядати сентиментальними. Будьте самі собі другом у цей складний час і пам’ятайте, що ви не самотні, навіть якщо зараз ви опинились самі. Не бійтесь просити допомоги й говорити про свої почуття. Усі ми люди й ніщо людське нам не чуже. Усім нам може бути сумно чи страшно і кожен з нас може бути з немитою головою під час відеоконференції.