Багато досліджень доводять, що кури розумні, кмітливі та чуттєві створіння. Проте досі існує упередження, що кури не є розумними тваринами.
Це може бути пов’язано з тим, наскільки тісно ми асоціюємо їх з їжею: зрештою, курятина — найпопулярніше м’ясо в Сполучених Штатах, середньостатистичний американець споживає майже 45 кілограмів курятини щороку. Щорічно у світі забивають понад 70 мільярдів курей, що більш ніж у 20 разів перевищує поголів’я свиней, овець і корів разом узятих.
Ми маємо всі підстави вважати, що кури усвідомлюють власні страждання. Вони здатні міркувати, співпереживати, робити висновки та обманювати. Вони граються одна з одною, відчувають, коли їхнє потомство в небезпеці, впізнають своїх господарів і попереджають одна одну про близьку загрозу. Кури навіть можуть виконувати математичні розрахунки та здатні засвоювати деякі поняття — такі як сталість об’єктів та основи будівельної справи — швидше, ніж люди.
За даними Sentience Institute, 99,9% курей, вирощуваних на м’ясо (так званих «бройлерів») у США, доживають свій вік на промислових фермах, які відомі жорстоким поводженням з тваринами. Велика кількість доказів, що свідчать про інтелект курей, змусила багатьох захисників прав тварин поставити під сумнів доцільність такого їх утримання. Отже, що ми знаємо про розум курей? Наскільки розумні ці птахи, і що вони можуть думати та відчувати?
Що робить курей розумними?
По-перше, варто запитати, що саме означає бути «розумним» для тварини. Саме поняття інтелекту було винайдене людьми та для людей; коли ми називаємо людину «розумною», ми маємо на увазі, що вона володіє сукупністю знань і когнітивних здібностей, які дозволяють їй процвітати як людині. Щоб визначити, чи є кури розумними, ми повинні запитати: чи мають вони необхідні навички та здібності, щоб вижити й процвітати як кури?
Відповідь на це питання — рішуче «так». Кури – це хижі істоти, які не мають природного захисту, і все ж вони змогли вижити та процвітати протягом тисяч років, значною мірою завдяки своєму інтелекту. Подивімося, як саме.
Курям є що сказати
Кури дуже комунікабельні. За словами доктора Кріса Еванса з Університету Маккуорі, використовуючи понад 20 різних видів вокалізації, вони «з дивовижною точністю сигналізують одна одній про критичні події в їхньому світі». Кури вітають одна одну, висловлюють розчарування, сигналізують про наявність їжі та повідомляють про те, що вони щойно знесли яйце. У них є різні попереджувальні крики, які вони використовують, коли наближається небезпека — один для повітряних хижаків, інший для наземних — і окреме попередження, коли людина намагається вкрасти їхні яйця. Примітно, що деякі кури навіть «називають» своїх господарів, пише Мелісса Когі у своїй книзі «Як розмовляти по-курячому», і вітають їх виразним кудкудаканням.
Кури мають самоконтроль
У дослідженні 2005 року курям давали кнопку, при натисканні на яку вони отримували їжу. Якщо вони чекали лише пару секунд, перш ніж натиснути на кнопку, вони отримували невелику кількість їжі, але якщо вони чекали ще 20 секунд, вони отримували набагато більшу винагороду. Дослідники виявили, що у 90 відсотках випадків кури вирішували почекати на більший приз. Це продемонструвало, що птахи володіють самоконтролем і, як наслідок, здатністю проектувати найближче майбутнє.
«Тварина, яка може передбачити подію, може отримати користь від підказок, які допоможуть їй у прогнозуванні, але також може бути здатною до очікувань, які роблять її вразливою до зриву, фрустрації та випереджальної тривоги», – зазначила доктор Шивон Абейсінгхе, авторка дослідження. «Типи розумових здібностей, якими володіє тварина, визначають, як найкраще поводитись з ними та що ми можемо зробити, щоб мінімізувати психологічний стрес» на промислових фермах.
Кури вміють виконувати базові арифметичні дії
Кури мають напрочуд розвинене розуміння чисел і математики: Дослідження 2017 року показало, що вони вміють додавати, віднімати, порівнювати набори даних і рахувати зліва направо, а дослідження 2009 року продемонструвало, що новонароджені курчата здатні грати в прості ігри зі шкарлупою і вигравати в них.
«Кури мають здатність оволодівати навичками й розвивати здібності, на які у людської дитини можуть піти місяці та роки», — пише докторка Крістін Ніколь у своєму дослідженні «Розумна курка».
В одному з експериментів предмети розміщували за однією з двох перешкод, а потім перетасовували їх туди-сюди. Пташенята, які спостерігали за перетасуванням, були здатні відстежувати, які об’єкти де знаходяться, і незмінно вибирали перешкоду з найбільшою кількістю об’єктів за нею. Таким чином, ці пташенята продемонстрували не лише математичні здібності, але й розуміння постійності об’єкта, тобто здатність розуміти, що об’єкт все ще існує, навіть якщо його не видно. Люди усвідомлюють сталість об’єктів, десь у два роки;курчата ж змогли зрозуміти концепцію лише через п’ять днів після того, як вони вилупилися.
Кури захищають та співпереживають одна одній
Як і багато інших видів тварин, кури піклуються про своє потомство. Дослідження 2011 року показало, що курки-матері перестають чистити пір’я і посилюють вокалізацію, коли їхні пташенята помітно засмучені; це, як пояснили дослідники, доводить, що «дорослі самки птахів володіють принаймні однією з найважливіших базових ознак емпатії».
Дослідження 2013 року розвинуло це дослідження і показало, що, коли йдеться про безпеку їхніх курчат, кури стають ще більш спостережливими. У цьому дослідженні квочки демонстрували готовність захищати малюків не лише тоді, коли бачили, що їхні пташенята потрапили в біду, але й тоді, коли розуміли, що їхні пташенята перебувають у середовищі, яке квочка, спираючись на наявні знання про загрози та хижаків, визнала потенційно небезпечним.
Кури можуть бути маніпуляторами
Кури здатні до багатьох позитивних форм соціальної поведінки, але вони також можуть бути пустотливими бешкетниками. Півні іноді сигналізують, що їжа близько, навіть якщо це не так, щоб привабити курей. Зрештою, кури мудрішають і перестають реагувати на ці сигнали. «Ці види соціальних стратегій – обман і контрстратегії – напрочуд схожі на ті ж види складної поведінки, виявлені у ссавців, включаючи приматів», – пише доктор Маріно, автор статті про курячий інтелект в журналі Animal Cognition.
Кури впізнають своїх господарів
Відповідно до дослідження Маріно, кури можуть розпізнавати до 100 облич, і вони асоціюють обличчя, які запам’ятали, з позитивним чи негативним досвідом. Вони також виявляють любов і прихильність до людей, які піклуються про них, і реагують на різних людей по-різному залежно від того, як ці люди до них ставилися.
Кури – це окремі особини
Кожен, хто тримає на подвір’ї стадо курей, може сказати, що кури мають індивідуальні характери. Одні доброзичливі, задерикуваті та ласкаві, інші – вередливі, ліниві та відлюдькуваті. Все залежить від характеру.
«Існує безліч свідчень про індивідуальні особливості курей із заповідників, господарств дрібних фермерів і людей, які тримають курей на подвір’ї», – пише доктор Маріно. «Вони демонструють неабиякі здібності до розпізнавання індивідів у своїй соціальній групі, а також здатність відстежувати соціальну ієрархію групи та індивідів у ній… Кури не тільки розпізнають, хто є і хто не є членом їхньої соціальної групи, але й диференціюють індивідів у межах власної групи».
Саме завдяки цим здібностям кури здатні створювати та підтримувати порядок денний, який має важливе значення для їхнього виживання як хижих тварин.
Кури можуть відчувати біль
Тут все однозначно: як і люди та інші тварини, кури можуть відчувати та відчувають біль. «[Больові рецептори] були ідентифіковані та фізіологічно охарактеризовані в різних частинах тіла курки, включаючи дзьоб, рот, ніс, суглобову капсулу та лускату шкіру», – йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі Applied Animal Behavior Science. «Стимуляція цих [рецепторів] викликає серцево-судинні та поведінкові зміни, подібні до тих, що спостерігаються у ссавців, і свідчать про сприйняття болю».
На жаль, багато поширених практик у птахівництві можуть спричинити курям сильний біль. Наприклад, відрізання дзьобів новонародженим курчатам перед забоєм – звичайна практика для курчат-бройлерів – є дуже болючою для птахів. Тим часом у курчат-бройлерів часто трапляються довготривалі захворювання, такі як ортопедичні хвороби та переломи кісток; це може спричинити хронічний біль, який може тривати тижнями або місяцями. Курчат-бройлерів розводять для швидкого росту – їх забивають у віці приблизно 45 днів – і дослідження показують, що вони страждають від фізичних наслідків такого неприродного темпу росту.
Нещодавнє дослідження, проведене Global Animal Partnership, показало, що курчата, яких вирощують для швидкого росту, «мають нижчий рівень активності, гірші показники рухливості, гірше здоров’я ніг і скакальних суглобів, вищі біохімічні маркери пошкодження м’язів, вищі показники м’язових міопатій і потенційно неадекватний розвиток органів».
Чи схожі кури на тварин-компаньйонів?
Багато в чому кури дуже схожі на тварин, яких ми зазвичай вважаємо домашніми компаньйонами. Як і собаки та коти, вони є унікальними особистостями з різними характерами, часто допитливими, грайливими та ласкавими.
Широка громадськість поступово починає бачити птахів у цьому світлі. За даними Los Angeles Times, утримання домашніх курей є «одним з хобі, що найактивніше набирають популярності в США»: станом на 2017 рік більше одного відсотка американських домогосподарств вирощують курей.
Однак, кури мають інші потреби, ніж тварини, яких заведено вважати «домашніми улюбленцями». Через це власники не завжди мають достатньо можливостей для гуманного утримання курей.
Як дізнатися, чи щасливі мої кури?
Рада з питань добробуту сільськогосподарських тварин встановила стандарти добробуту для сільськогосподарських тварин, відомі як «П’ять свобод». Вони полягають у наступному:
- Свобода від голоду та спраги
- Свобода від дискомфорту
- Свобода від болю, травм або хвороб
- Свобода нормально поводитись
- Свобода від страху та дистресу
Здавалося б, це відносно низька планка, і, як правило, її легко досягти тим, хто вирощує невелике стадо на своєму подвір’ї. Але промислові ферми — це зовсім інша історія. Таємні розслідування показали, що навіть на фермах, які дотримуються «високих» стандартів добробуту тварин, кури страждають. Багато з них навіть не доживають до забою.
«Існує багато способів визначити, чи страждає курка, – пише дослідниця добробуту тварин доктор Мері Бакстер у виданні «The Conversation». – «Але щоб створити справді позитивне середовище для вирощуваних бройлерних курчат, дослідники повинні знайти способи вимірювання їхньої задоволеності».
Отже, які ознаки щастя у курей? Однією з них є те, наскільки вони граються одна з одною. У 1950-60-х роках дослідники спостерігали за ігровою поведінкою курей, яку вони описували як «пустощі», «спаринг» і «біг за їжею». Пізніше вчені дали цій поведінці інші назви, називаючи її «агресією» або «бігом з лясканням крил». Цей ребрендинг, пише Бакстер, «ймовірно, був викликаний загальним небажанням вчених приписувати птахам емоції або свідомість». Але як би ви не називали цю поведінку, вона «вписується в усталені визначення гри тварин», – каже Бакстер.
Щоб зрозуміти поведінку курей, нам не потрібно звертатися лише до галузевих інструкцій. Ті, хто спілкувався з ними, чи то в притулку для тварин, чи на власному подвір’ї, скажуть вам, що кури часто муркочуть, коли щасливі.
Підсумок
Докази того, що кури розумні та здатні відчувати біль, та того що вони страждають на промислових фермах – приголомшують. Але через те, що ми вирощуємо і вбиваємо курей мільярдами щороку, ми все ще не можемо сприймати цих тварин як розумних. Маріно вважає, що для розуміння інтелекту курей нам потрібно почати вивчати їх з іншої точки зору. «Більшість робіт, які проводяться над курми, рибами та коровами, як правило, пов’язані з намаганням з’ясувати, як змусити їх нести більше яєць, рости швидше або не дзьобати одне одного. Це все дуже прикладні дослідження, в яких втрачається вся суть», – сказав Маріно в інтерв’ю Mental Floss. «Це тварини, які мають еволюційну та адаптивну історію, так само як шимпанзе, собака чи людина. Вони тварини. І щонайменше ми повинні ставитися до них хоча б як до тварин з певними природними правами».
- Стаття була опублікована на медіаресурсі Sentient Media
- Автор Seth Millstein \ C. Мілстейн від 30/11/2023
- Переклад та адаптація: Соломія Таргоній, активістка ГО «Відкриті клітки Україна»
- Оригінал: https://sentientmedia.org/are-chickens-smart/